Ясно на украинском языке как пишется

• 1
  ясно
  
  

  1) я́сно; вира́зно; погі́дно

  2) я́сно, очеви́дно, зрозумі́ло

  3) ясно, погі́дно

  4)

  утверд. част. звича́йно, я́сно, зві́сно, авже́ж, адже́ ж

  5)

  вводн. сл. звича́йно, зві́сно

  Русско-украинский словарь > ясно

• 2
  ясно-блакитний
  
  

  Українсько-російський політехнічний словник > ясно-блакитний

• 3
  ясно-брунатний
  
  

  Українсько-російський політехнічний словник > ясно-брунатний

• 4
  ясно-жовтий
  
  

  Українсько-російський політехнічний словник > ясно-жовтий

• 5
  ясно-зелений
  
  

  Українсько-російський політехнічний словник > ясно-зелений

• 6
  ясно-рожевий
  
  

  Українсько-російський політехнічний словник > ясно-рожевий

• 7
  ясно-синій
  
  

  Українсько-російський політехнічний словник > ясно-синій

• 8
  ясно-сірий
  
  

  Українсько-російський політехнічний словник > ясно-сірий

• 9
  ясно-червоний
  
  

  Українсько-російський політехнічний словник > ясно-червоний

• 10
  живо
  
  

  1) (оживлённо, быстро) жваво, моторно, живо. [Після чарки розмова пішла жвавіш (Неч.-Лев.). Жваво метнулися до роботи. Моторненько, дівчатка, увихайтеся, бо вже нерано, а діла ще багато. Ну, живо, живо! день не жде];

  2) виразно, ясно. [Я виразно це пам’ятаю. Чи ясно ви собі це уявляєте?].

  * * *

  1) жи́во

  2) жи́во; ду́же

  3) жва́во

  4) шви́дко, ско́ро; ху́тко, жи́во

  Русско-украинский словарь > живо

• 11
  коротко
  
  

  1) коротко [Де коротко, там і рветься (Номис). Молись та коротко (Куліш)]. -ко стричь – стригти коротко, при самій голові, прикро (Борзен.). -ко привязать лошадь – коротко прив’язати коня. Рассказать -ко – розповісти коротко (коротенько). Говоря -ко (- роче), -роче сказать – коротенько (коротше) кажучи, коротше слово, швидше-б сказати, найшвидше сказати, одно слово. [Той кінь з ґанджею, щось у нього в середині є, швидше-б сказати вам, він бракований та й усе (Чиги

  р. п.

  )]. -ко и ясно – коротко й ясно;

  2) близько. Я с ним -ко знаком – я з ним близько (добре) знайомий. -ко знать кого – близько (добре) знати кого, (

  фам.

  ) знати кого, як облупленого. Я хочу узнать его -роче – я хочу познайомитися (спізнатися) з ним ближче.

  * * *

  1) ко́ротко

  ко́ро́тко говоря́ — жарг. ко́ротко ка́жучи

  2) бли́зько

  Русско-украинский словарь > коротко

• 12
  недоумевать
  
  

  недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать

  и т. п.

  ) не знати, що робити, сказати

  и т. п.

  , (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно – чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило – не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться – лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая – недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», – казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].

  * * *

  не розумі́ти, не могти́ (не мо́жу, не мо́жеш) зрозумі́ти; вага́тися, не зна́ти, що роби́ти; дивува́тися (диву́юся, диву́єшся), ди́вом, дивува́ти (дивува́тися), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, диал. зуміва́тися, -ва́юся, -ва́єшся

  Русско-украинский словарь > недоумевать

• 13
  Насветло
  
  

  нрч.

  уже ясно. Светлым -ло – ясно-преясно, яснісінько.

  Русско-украинский словарь > Насветло

• 14
  выражать
  
  

  -ся, выразить, -ся

  1) см. Обнаруживать, -ся, обнаружить, -ся;

  2) (определять) визначати, -ся, визначити, -ся. [Повинність соціялістів під час війни не можна визначити однією думкою (Грін.)];

  3) (словами) висловлювати, -ся, висловити, -ся. [Не так висловив], виливати, -ся словом, вилити, -ся словом, у слові; (высказывать, -ся) виповідати, -ся, виповісти, -ся, вимовити, змовити. [Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд по- свойому. Не змовлю я своєї думки]. Если можно так выразиться – коли можна так висловитися; сказати-б. [Характеризує воно дух епохи, передає її, сказати-б, непропащі пахощі (Єфр.)]. Выразить на письме – висловити листовно, списати. Выражать пением – вимовляти співом, виспівувати. -ать мимикой – говорити на мигах, мімікувати. Выражать нетерпение – нетерпеливитися. В-ать охоту – охотитися, поохотитися. В-ать желание принять участие в чём, присоединиться к чему – зголошуватися, зголоситися до чого;

  4) (передавать) віддавати, віддати. [Що-ж до букви ю, то вона має віддавати в старій сербській графіці звук jo (Кримськ.)]. Выражаемый –

  1) виявлюваний;

  2) визначуваний;

  3) висловлюваний, вимовлюваний. Выраженный –

  1) виявлений;

  2) визначений;

  3) висловлений, вимовлений, виповіджений; (переданный) відданий. Ясно, определённо выраженный – виразний. [Виявляється виразне бажання сховати частину правди (Грінч.)].

  * * *

  1) виража́ти, ви́разити; висло́влювати, ви́словити; відбива́ти, відби́ти; виявля́ти, ви́явити; передава́ти, переда́ти

  выражать жела́ние — висло́влювати, ви́словити (виявляти, ви́явити, виража́ти, ви́разити) бажа́ння

  2) виража́ти, ви́разити

  Русско-украинский словарь > выражать

• 15
  Десна
  
  

  ясна (р. ясен), ясла (р. ясел), (очень редко) ясно, ясло (ед., ср.). [Вирвати з ясен].

  * * *

  геогр.

  Десна́

  Русско-украинский словарь > Десна

• 16
  десна
  
  

  ясна (р. ясен), ясла (р. ясел), (очень редко) ясно, ясло (ед., ср.). [Вирвати з ясен].

  * * *

  анат.

  я́сна, род. п. я́сен

  Русско-украинский словарь > десна

• 17
  зачем
  
  

  чого, чом, чому, до чого, пощо, за-для чого, для чого, нащо, навіщо, про що, про віщо, (с раздражением) на біса, якого дідька. [Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? (Номис). Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр.). Костю, чого це ти перед татом говориш оттакечки? (Крим.). Нащо вона здалась тобі, така білоручка? (Мова). Але навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Про що життя тим, що їм на душі гірко? (Куліш). Куди їм вже податись. Пощо? – питали вони себе (Коцюб.)]. Зачем-то – чогось, чомусь, за-для чогось, для чогось, нащось, навіщось. Не зачем – нема чого, нема пощо.

  * * *

  I

  чого; наві́що, на́що, для чо́го, прові́що; пощо́; чому́, чом

  II

  -нибу́дь для чо́го-не́будь; чого́сь, наві́щось, на́щось, чому́сь

  Русско-украинский словарь > зачем

• 18
  известняк
  
  

  минер.

  вапняк (-ку). [Вапняк дуже твердий камінь, здебільшого ясно-сірого кольору (Троян.)].

  * * *

  мин.

  вапня́к, -у

  Русско-украинский словарь > известняк

• 19
  изглаживаться
  
  

  изгладиться

  1) вирівнюватися, вирівнятися, бути вирівняним;

  2) згладжуватися, згладитися, бути згладженим;

  3) (из памяти) затиратися, затертися в пам’яті, згладжуватися, згладитися в пам’яті, зникати зникнути, виходити, вийти, вивітрюватися, вивітритися з пам’яти (з тямки). [Не міг ваш образ ніколи затертися в нашій пам’яті (Крим.). Усі прикрі вражіння згладилися в пам’яті (Крим.). І все, що давно з пам’яти зникло, зненацька так ясно з’явилось (Л. Укр.). Жити і вмирати буду, а тота хвиля не вийде мені з пам’яти (Франко). Почуваю, що дещо вже вивітрюється з тямки (Крим.)]. И память уже -лась об этом – і з пам’яти людям уже те вийшло (зникло), і спомин про те вже зник, згас. [Спомин про їх уже згас (Грінч.)]. Память об этом событии никогда не -тся – пам’ять (спогад) про цю подію ніколи не забудеться.

  * * *

  згла́джуватися, згла́дитися; стира́тися, сте́ртися (зітре́ться)

  изглаживаться ться из па́мяти — згла́джуватися, згла́дитися (стира́тися, сте́ртися) з па́м’яті, затира́тися, зате́ртися в па́м’яті

  Русско-украинский словарь > изглаживаться

• 20
  излагать
  
  

  изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно – викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами – переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно – викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато – викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины – подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение – висловлювати свою думку. -ть дело – викладати справу. Изложенный – викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения – про зазначене подається до відома. -ться – викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.

  * * *

  I

  полата́ти, облата́ти, ви́латати

  II

  ;

  сов.

  – излож`ить

  виклада́ти, ви́класти; висло́влювати, ви́словити

  Русско-украинский словарь > излагать

наречие

• четко
  отчетливо
  явственно
  недвусмысленно
  резко
  прозрачно
  выразительно
  разборчиво
  гладко
• понятно
  однозначно
  определенно
  конкретно
  конечно
  несомненно
  безусловно
  логично
  положительно
  объяснимо
• очевидно
  явно
• толком
  внятно
  вразумительно
  толково
• ярко
  рельефно
  светло
• наглядно
  убедительно
  доказательно
  авторитетно
  веско
• точно
  прямо
• да

имя прилагательное

• четкий
  понятный
  точный
  простой
  доступный
  разборчивый
  равнинный
  читабельный
  постижимый
• яркий
  светлый
  солнечный
  выразительный
  наглядный
  живой
• очевидный
  явный
  логичный
  бесспорный
  самоочевидный
  веский
• безоблачный
  погожий
  безмятежный
  неомраченный
• внятный
  вразумительный
  членораздельный
  толковый
• прозрачный
  свежий
  чистый
• однозначный
  недвусмысленный
  категорический
• отчетливый
  явственный
  звонкий
  резкий
• конкретный
  определенный
  достаточный
• очищенный
  очищающий
• просветленный

наречие

• четче